Вік початку алкоголізації молодшає. І це дуже сумно, оскільки, починаючи випивати, підлітки продовжують залишатися інфантильними. Виходить так, що підлітковий алкоголізм процвітає, а критика до нього відсутня.
На це можна заперечити, що і 10, і 20, і 30 років тому була молодь, яка випивала з віку середньої школи. Так, однак, це була незначна частина підлітків. Причин зростання підліткового алкоголізму чимало, серед них: доступність спиртних напоїв, прихована і явна реклама спиртного в засобах масової інформації, звужене коло інтересів підлітків, наявність вільного часу, який нічим зайняти.
Крім того, факторами ризику є: проблеми з фізичним або психічним здоров’ям, низький рівень інтелекту, низька самооцінка, невпевненість у собі, низький рівень життя, директивний стиль виховання.
Звісно, наявність у сім’ї родичів, які п’ють або випивають, погіршує ситуацію. І справа не тільки в спадковості як такій. Генетики не втомлюються пояснювати, що спадковість без середовища ніщо. Це означає, що в дитини, чия спадковість обтяжена батьками-пияками, що п’ють, яку виховують у тверезому середовищі, ймовірність стати алкоголіком значно нижча, ніж у тієї, яка продовжує жити з батьками-пияками (або іншими родичами). На жаль, часто саме для дітей та підлітків із таких родин актуальне лікування алкоголізму.
Відомо, що для запобігання хворобі слід займатися профілактикою. У даному випадку, для того, щоб знизити ризик підліткового алкоголізму, необхідна первинна профілактика. Вона спрямована на збереження і зміцнення здоров’я, становлення інтересів, що виключають вживання алкоголю, наприклад заняття спортом, підвищення самооцінки, рівня інтелекту.
На жаль, серед підлітків актуальною стає і вторинна профілактика. Вона проводиться з тими, у кого вже сформовані ознаки алкогольної залежності.
Більшою мірою для попередження розвитку алкоголізму з підлітками працюють психологи. Вони допомагають підлітку зрозуміти причини, через які він випиває, сформувати установку на тверезий спосіб життя, зрозуміти й оцінити свої можливості.